Життя ромів із Закарпаття в Києві: повна антисанітарія, неосвіченість та жебрацтво

Після конфлікту місцевого населення з ромами у Лощинівці, видання вирішило з’ясувати, як же живуть роми в Україні та як реагує на цю проблему держава.

За останнім переписом населення за 2001 рік в Україні понад 50 тисяч ромів. Найбільше їх на Закарпатті та в Криму до його окупації.

Із Закарпаття табір ромів перебрався до Києва місяць тому. Чоловіки розповідають, що буцімто втекли від правосуддя на Закарпатті. Кажуть, що батько і син захищали честь дівчини своєї громади та побилися, внаслідок чого кривдник помер. Міліція протримала їх у СІЗО на протязі восьми місяців і як тільки відпустила, вони одразу зібралися зі своїми сім’ями до столиці.

Дуже мало хто нормально розмовляє російською. Російську мову вчили у тюрмі. Живуть цигани у житлі збудованому з дощок та підручних матеріалів. Ні світла, ні води звісно ж немає. Миються у озері. 

У Цигана Ендра 10 дітей від двох дружин. Жінок і дітей в таборі засвітла не знайдеш – всі жебракують. Розповідають, що найбільше грошей збирають діти, тому їх привчають до цього своєрідного мистецтва з самого дитинства. Також шукають метал на смітниках, аби виручити за нього якісь гроші. Звісно ж про освіту немає і мови, більшість дітей не знають ні школи ні книжки. 

Жінки, які працюють на вокзалі – найбільш «освічені». Аби просити гроші у киян, їм слід хоча б знати мову. Охоронці не на камеру зізнаються: щодня на столичному вокзалі працюють зо три десятки циган. Вигнати їх не мають права, ті зранку купують залізничні квитки – начебто, кудись їдуть, а ввечері їх здають. 

У Києві кілька таких ромських таборів найбільше в Дарницькому та Голосіївському районах, а також на Академістечку.