"Не дай Боже, аби наше мирне Закарпаття зазнало "східний" варіант", – Валерій Лунченко

Наймолодший в історії Закарпаття губернатор Валерій Лунченко за короткий час своєї роботи в ОДА продемонстрував, що попри свій вік він може вміло керувати областю.

Наша розмова записана в нелегкий час, коли на Сході країни тривають бойові дії. Попри те, що країна фактично перебуває у стані війни, область в час кризи не тільки втримує позиції, але й демонструє динаміку росту в окремих галузях. Все це не без чіткого контролю та допомоги очільника Валерія Валерійовича. Напередодні Дня незалежності (розмова була записана минулого тижня) ми вирішили запитати в голови Закарпатської ОДА про те, чим живе область зараз.

– Отож, Валерію Валерійовичу, на посаді губернатора Ви вже працюєте майже півроку. Як оцінюєте свою роботу за цей час?

– Роботу оцінять люди. Я лише можу сподіватися, що вони порозуміють і підтримають мою діяльність на цій посаді. Хочу назвати лише кілька фактів, які підтверджують, що робота моєї команди не є марною. Область не лише «не просіла», не лише втримала ключові соціальні та економічні позиції, але й показала певну динаміку росту. За результатами загальнодержавної комплексної оцінки у травні 2014 р. Закарпаття зайняло 10-е місце серед регіонів України, проти 20-го – за відповідний період минулого року. Станом на липень вдалося зупинити спад промислового виробництва, який тривав в області з літа 2013 року. За індексом промвиробництва Закарпаття вийшло на 7-му позицію в державі. Зафіксовано зростання у пріоритетних галузях: деревообробному виробництві, машинобудуванні, металообробці, текстильній промисловості.

Поточний рік відзначається зростанням сільськогосподарського виробництва. І це за умов надскладної ситуації із фінансуванням галузі у першому кварталі, несприятливих погодних чинників. За статистикою протягом останніх місяців в області стабільно відбувається зростання вантажних перевезень, обсягів роздрібної та оптової торгівлі, побутових послуг. Збільшились експортні відвантаження закарпатських товаровиробників, передусім за рахунок активізації торгівлі з країнами ЄС. До речі, нині 65% продукції, що йде за межі області, відправляється саме у країни Євросоюзу, а це чи не найкращий показник серед українських регіонів. Незважаючи на політичну та економічну кризу в країні, Закарпаття забезпечило виконання надходжень до бюджетів різних рівнів та Пенсійного фонду, що свідчить про намагання наших краян навіть у скрутній ситуації не складати руки, а наполегливо працювати. В умовах режиму жорсткої економії коштів вдалося забезпечити безперебійне функціонування бюджетних установ краю (освіта, медицина, культура, соцзахист) та здійснити фінансування усіх першочергових видатків.

В області своєчасно виплачуються пенсії та соціальні допомоги, не допускається зарплатних боргів бюджетникам. Що стосується галузей економіки краю, то з початку 2014 року вдалося на третину зменшити заборгованість по зарплатах, а також досягти зростання майже на 13% розміру середньомісячної зар-платні. Це, якщо коротко.

– Відомо, що одним з пріоритетів Вашої діяльності є будівництво доріг в області, особливо в гірських районах. Які успіхи в цьому напрямку?

– Говорити про великі успіхи, на жаль, зараз не можу. Ситуація на Сході внесла свої корективи у плани та проекти. Кошти Уряд акумулює на військові потреби Збройних Сил України, захисту її цілісності та державних кордонів. Та я вірю, що вже дуже скоро ми зможемо реалізувати задумане. Зокрема, одним з найбільших проектів, які ми плануємо реалізувати, це будівництво та реконструкція за рахунок кредитних коштів, наданих угорським банком. Якщо все складеться добре і рішення буде прийнято, то до кінця року розпочнеться реалізація проекту, а це близько 140 км доріг, які сполучатимуть угорські кордони та міжнародну трасу Київ – Чоп.

У липні я звернувся до Прем’єр–міністра України Арсенія Яценюка з проханням дати доручення профільним міністерствам та відомствам опрацювати питання про виділення у 2014 році з державного бюджету коштів у обсязі 100 млн. грн.. для продовження будівництва об’їзної автомобільної дороги м. Берегово та с. Астей до міжнародного автомобільного пункту пропуску «Лужанка».

– Давайте повернемось на кілька тижнів в минуле і згадаємо масове перекриття доріг в області. Зараз, з плином часу і тверезим аналізом тієї ситуації, вважаєте, що події, які відбувались, були стихійним вираженням емоцій людей чи спланованою акцією по дестабілізації ситуації в краї?

– Починаються політичні ігри, пов’язані із виборчою кампанією до парламенту, тому чимало політиків готові заробляти дивіденди на подібних акціях. Звісно, грати на людських почуттях у ці дні – легко, але подібне підтримати чи використати я не можу. Так, у якісь моменти мені теж хотілося говорити людям у Ракошині, що нікого із закарпатців мобілізовувати не будуть. Однак я так не можу. Не можу говорити про те, чого в реаліях бути не може. Не можна стояти осторонь подій у державі. Треба всім зрозуміти, що ворога треба зупинити, бо завтра він прийде до нас. Не дай Боже, аби наше мирне Закарпаття зазнало «східний» варіант. Якщо не ми, то хто?

Я вдячний керівництву держави, яке порозуміло ситуацію в області і пішло назустріч. Ми маємо рішення Міністерства оборони та Генерального штабу, що батальйон територіальної оборони буде задіяний у межах області для того, щоб забезпечувати тут спокій і мир.

Мусимо усвідомити усю відповідальність, з усіх батальйонів, які були сформовані, лише наш не буде відправлено на Схід. Ми підключали до вирішення цього питання керівництво держави. Тому Закарпатський батальйон територіальної оборони має виправдати ті сподівання, які на нього покладені.

Я переконаний, що військовослужбовці зуміють достойно і гідно захищати область. Якщо виникне необхідність термінового реагування, я знаю, що серед них будуть ті, хто зголоситься допомогти сусіднім областям - Львівській, Івано-Франківській. У західних областях наш територіальний батальйон буде задіяний для забезпечення спокою у цих регіонах.

– Валерію Валерійовичу, нещодавно Ви повернулись із зони АТО. Які Ваші враження від побаченого?

– Враження піднесені. Бойовим духом та внутрішньою силою наших хлопців можна тільки захоплюватись. Дуже велике спасибі волонтерам і тим всім, хто долучився і підтримав нашу армію. Ми передали зібрані нашими земляками речі для військовослужбовців, які сьогодні перебувають на Сході країни і ведуть реальні, відверті бойові дії проти ворога.

– Частину свого часу Ви приділяєте питанню залучення іноземних інвестицій в економіку Закарпаття. Як впливає ситуація в Україні на процес цих переговорів і взагалі на інвестиційний клімат Закарпаття?

– Закарпаття має чотирьох сусідів Євросоюзу. І це не можна не використовувати. Проведено низку результативних зустрічей і переговорів з країнами-сусідами на предмет візового сприяння, прикордонного співробітництва, захисту прав та інтересів закарпатців-заробітчан. Область долучилася до освоєння коштів міжнародної технічної допомоги на проекти з розвитку громадянського суспільства, освіти і науки, туризму і рекреації, охорони здоров’я. У рамках трьох конкурсів Програми прикордонного співробітництва ЄІСП, «Угорщина-Словаччина-Румунія-Україна» перемогли 45 проектів, у яких приймають участь громади Закарпаття. Загальний бюджет цих проектів складає близько 16 млн. євро.

– У світлі «газової війни» з Росією актуальності набуває енергетична безпека нашої держави. Скоро зима і в контексті цього виникає запитання: як область готується до важкого опалювального сезону?

– Закарпаття активно долучилося до вирішення проблеми. В області утворено Антикризовий енергетичний штаб. Формується перелік обласних першочергових заходів зменшення споживання природного газу. Також розроблено Концепцію енергетичної незалежності області, якою визначені пріоритетні напрями зменшення енергозалежності. Зокрема, область має великий потенціал в сфері отримання енергії з відновлювальних джерел енергії (йдеться про малу гідроенергетику, енергію біомаси, довкілля, геотермальну енергію, енергію вітру, сонця).

Пріоритетним напрямком у стратегії енергетичної незалежності області є заміщення традиційних джерел енергії альтернативними видами палива, характерних для регіону. На сьогодні виготовляється проектно-кошторисна документація на впровадження у бюджетних установах котелень, що працюють на альтернативних видах палива (палети, брикети, дрова тощо). Очікувана економія від впровадження проекту становить близько 7,5 млн. грн. на рік. Потенційно привабливим джерелом енергії є використання геотермальних вод для гарячого водопостачання і теплозабезпечення. Загалом, в умовах, коли Україна не отримує російський газ, використання відновлювальних джерел енергії в області дасть змогу скоротити використання газу приблизно на 27%.

– Окремо хотілося б поговорити про переселенців. Як ведеться робота з переселенцями в краї?

– Закарпаття – один з регіонів, де найкраща ситуація із поселенням людей, котрі переїжджають зі Сходу і Криму. Це було відзначено під час нещодавньої відеоконференції з регіональними штабами з питань соціального забезпечення громадян, які переміщуються з тимчасово окупованої території та районів проведення антитерористичної операції. Нарада пройшла під головуванням Віце-прем`єр-міністра України – Міністра регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства Володимира Гройсмана.

На сьогодні в Закарпатській області зареєстровано більше тисячі громадян, які приїхали із тимчасово окупованої території та районів проведення АТО. Усі громадяни, котрі звернулися до регіонального штабу, забезпечені тимчасовим житлом. Робота регіонального та районних (міських) штабів на сьогоднішній день здійснюється в цілодобовому режимі. Працює «гаряча» телефонна лінія з надання роз’яснень громадянам стосовно можливості отримання соціальної підтримки за місцем тимчасового перебування на території Закарпатської області.

– Наша розмова відбувається напередодні Дня незалежності України. А що для Вас означає це свято?

– У його назві вся суть. Незалежність. Самостійність. Хотів би, щоб у кожного з нас ці відчуття були твердими і незламними. Ми пишаємося своєю державою, ми будемо боронити її завжди. Хай Бог береже нас і нашу Україну.

Іван Гарагонич