Система Orphus

За чиї гроші мукачівські лісники купили сучасний позашляховик?

За чиї гроші мукачівські лісники купили сучасний позашляховик?

Державне підприємство «Мукачівське лісове господарство» цього року стало відомим на всю Україну. І зовсім не завдяки господарюванню в лісі. Всеукраїнські ЗМІ облетіла новина – в час, коли влада заявляє про неприпустимість купівлі дорогих авто для держустанов та держпідприємств, Мукачівський лісгосп придбав собі позашляховик «Hyundai IX 35 2.0 DOHC 4WD» за 267 тисяч гривень.

Машину у лісгоспі вважають виробничою необхідністю

Нагадаємо, одним із перших про придбання державним підприємством автомобіля за чверть мільйона гривень повідомили «Наші гроші» із посиланням на «Державний Вісник державних закупівель». Видання стверджує – «Всупереч закону про держзакупівлі на сайті «ВДЗ» не опубліковано конкурсну документацію та протокол розкриття пропозицій, тому бажана комплектація автомобіля та конкурентні пропозиції невідомі».

Втім, таку інформацію директор ДП “Мукачівський лісгосп» Василь Анталовський заперечує.

«У тендері брали участь дві фірми, у нас все пройшло згідно з Законом, – зазначає він. – Один продавець запросив за автомобіль близько 300 тисяч гривень. Інший – дешевше. Ясна річ, що ми вибрали останній варіант».

На питання, чого підприємству знадобилася саме така марка авто, пан Анталовський пояснює – мовляв, склалася ситуація, що адміністрації для службового користування однієї автівки стало не вистачати. Дотепер не лише директор, а й бухгалтери та інший персонал користувалися службовою «Шкодою Октавією». Рішення про купівлю «Hyundai» приймали колективно. А зупинилися саме на цьому авто, оскільки у підприємства була фінансова можливість його придбати.

Керівник лісгоспу додає: підприємство отримало погодження на покупку і від обласного управління лісового та мисливського господарства, і від свого найвищого керівного органу – Державного агентства лісових ресурсів.

«Є вільні гроші, зароблені підприємством, – пояснює пан Анталовський. – Боргів у нас ні перед робітниками, ні перед партнерами немає. 40% нашого прибутку ми виплатили як дивіденди державі. Відтак лишилися вільні гроші. Я ж не собі машину купив. А для підприємства. Це виробнича необхідність. Вона якісніша за «Шкоду» і служитиме довше».

На нагадування про заяви прем’єр-міністра Миколи Азарова та Постанову Кабміну про недопустимість купівлі дорогих автівок, Василь Анталовський зауважує, що це стосується держслужбовців. А керівництво та працівники державного підприємства «Мукачівський лісгосп», твердить Василь Васильович, не є держслужбовцями.

«Ми працівники, а не чиновники, – резюмує директор. – Ми не брали грошей із державного казначейства».

На питання, чи отримує підприємство гроші із державного бюджету, Василь Анталовський відповідає – так. Але вони мають цільове призначення – на охорону лісу. Ці кошти йдуть на роботу лісничих та лісових майстрів. На решту видатків, у тому числі і на зарплату, підприємство заробляє самостійно.

Заборону на купівлю дорогих авто деяким держпідприємствам можна ігнорувати?

На тлі щоденних звісток про погіршення економічної ситуації у країні, запровадження економії, урізанні пільг пенсіонерам, афганцям, чорнобильцям тощо, зменшення різних дотацій, новини про покупки державою дорогих речей чи будівництво нових приміщень для себе особливо ріжуть слух українців. Мовляв, для чиновників – усе, а для народу – нічого.

Тож нещодавні заяви прем’єр-міністра України Миколи Азарова про недопустимість купівлі дорогих автівок десь трохи виглядають як спроба реабілітуватися в очах найбідніших людей та тих, чиї доходи точно не дозволяють купити собі автомобіль.

Так, уряд нас «радував» повідомленнями про звільнення у грудні 2010 року голови Державного казначейства Сергія Марченка, або, наприклад, звільнення минулого року начальника управління капітального будівництва Донецької міської ради. Обидва чоловіки спокусилися на дорогі автівки за державні гроші.

Та найцікавіше, що «летіли голови» за дорогі авто не лише службовців, а й директорів тих таки державних підприємств. Один із прикладів – випадок із керівником ДП «Теплоелектроцентраль-2 «Есхар» (Харківська область). Його звільнили з роботи у листопаді минулого року саме за спробу купити за рахунок державних грошей «BMW X5». Чиновники, котрі погодили цю покупку у Мінекономіки і Міненергетики та вугільної промисловості, також позбулися своїх посад.

Водночас, як уже згадано, у Мукачівському державному лісгоспі твердять, що витратили на автівку свої, а не державні гроші.

Та хіба власні гроші державного підприємства не є апріорі також державними? З юридичної точки зору, можливо, й ні. Проте з суто людської – однозначно так.

Аби не бути голослівним, варто подивитися на урядову постанову – №332 від 4 квітня 2001 року. Останнього разу до неї вносили зміни у вересні минулого року.

Цей документ регулює ціну, за якою мають купуватися службові автівки для держчиновників.

Документ стосується, крім державних органів влади та місцевого самоврядування, і «установ та організацій, які утримуються за рахунок державного та місцевого бюджетів».

Виходить, що коли держпідприємство повністю дотаційне, тоді його точно стосується обмеження – купувати автівку не дорожче за 60 тисяч гривень.

Але якщо підприємство державне, однак заробляє самостійно? Відповісти на це питання наразі важко…

У згадуваній урядовій постанові щодо ситуації із державними підприємствами говориться – «Керівникам центральних та місцевих органів виконавчої влади забезпечити включення до контрактів з керівниками державних підприємств, які перебувають у сфері їх управління, умов щодо дотримання граничних сум витрат, затверджених цією постановою». Простіше кажучи, відповідальність за покупку дорогих авто, коли закон порушено, повинне нести і вище керівництво – у ситуації із Мукачівським лісгоспом це є обласне управління лісового та мисливського господарства.

На урядовому сайті також є ще інформація від 29 грудня, що «зараз готується рішення Уряду про заборону оренди автомобілів чиновниками та керівниками державних підприємств». Можливо, щодо останніх буде прийнята окрема Постанова, яка регулюватиме, що і скільки можуть купувати державні підприємства, навіть якщо вони не дотаційні, а повністю самоокупні. А, можливо, такої постанови і не буде найближчим часом, тож керівники держпідприємств й надалі зможуть витрачати «вільні» гроші на свій розсуд…

Найстаріша машина лісгоспу – із 1982 року

Повертаючись до теми Мукачівського лісгоспу, автор матеріалу не міг не поцікавитися, а якими ще машинами володіє підприємство. Їх в автопарку підприємства є 12. Із них 9 вантажівок – «найстарша» 1982 року випуску, «наймолодша» – 1992. Решта – «родом із 80-х».

Також має лісгосп 3 легковики. Це – «ВАЗ 21213» (2000 рік випуску), уже згадувана «Шкода «Октавія TOUR 1,6 Е» (2007 рік випуску) та, власне, «герой» публікації – «Hyundai» ІХ-35» (2011 рік випуску).

На питання, чи не потрібно підприємству, бува, оновити парк своїх вантажівок, пан Анталовський відповідає – ті, що є зараз, у нормальному стані, більше купувати авто у цьому році підприємство поки не планує.

За результатами своєї діяльності, ДП «Мукачівський лісгосп» минулого року заробив чистого прибутку 1 мільйон 65 тисяч гривень.

Станом на 1 січня у підприємства немає простроченої заборгованості перед фізичними та юридичними особами.

І саме про ефективну діяльність підприємства, наголошує Василь Анталовський, треба говорити. Він каже – коли прийшов працювати у лісгосп восени 2009 року, підприємство мало боргів на 3 мільйони гривень. В тому числі робітникам не виплачувалася зарплата. «За час мого керівництва, – каже Василь Васильович, – підприємство і вийшло з боргів, і отримує непогані прибутки. Ми облаштували наш дендрарій «Березинка», що знаходиться обіч траси на Хуст за Мукачевом, і відремонтували будівлі лісництв. Запрошую охочих подивитися, як ми господарюємо».

Що знайшли для розвідки СБУ ревізори фінінспекції у Мукачівському лісгоспі?

Отже, послухавши інформацію пана Анталовського, за керований ним лісгосп лишається лише порадіти. Відчуття оптимізму виникають і читаючи сайт Держагентства лісових ресурсів – тут месиджі і про відкриття нових деревообробних цехів, і про нові зелені насадження, і про підгодівлю лісових тварин у зимовий період.

Втім, таку ідилію псує читання сайту Державної фінансової інспекції України (колишнє КРУ). Ця державна структура наприкінці минулого року оприлюднила просто шокуючі факти про господарювання у лісах України.

Відчуження земельних ділянок, незаконна рубка дерев, закупка товарів за завищеними цінами – ось лише деякі з виявлених фактів. Загалом, кажуть державні ревізори, порушення знайдено у 293 із 300 організацій, що підпорядковані Агентству лісових ресурсів України.

Відтак у сфері господарювання у лісі держава за 2009-2010 роки недоотримала 175 мільйонів гривень (!) прибутку.

Як з’ясували журналісти програми «Знак оклику» телеканалу «ТВі», одна з основних причин збитків – лісгоспи продають деревину посередникам за заниженою ціною. А вже останні реалізовують товар за ринковими цінами. Втім, припускають журналісти, до покарання винних у цьому справа навряд чи дійде – адже голова Державного агентства лісових ресурсів України Віктор Сівець є особистим другом Віктора Януковича. Детальніше про господарювання у лісах України можна подивитися у програмі «Знак оклику» від 19 грудня минулого року.

Що стосується Закарпаття, то у наших лісгоспах (яких саме – не уточнюється) ревізори фінінспекції виявили фінансових порушень на 20,6 мільйонів гривень. Ці порушення стосуються купівлі товарів без проведення тендерних процедур.

Таку інформацію директор Мукачівського лісгоспу Василь Анталовський підтвердив – ревізори дійсно мали претензії до купівлі керованого ним підприємством паливно-мастильних матеріалів. Пан Анталовський запевняє – його підлеглих, що провинилися, покарано згідно з законом, а порушення виправлено.

Та чи лише до купівлі паливно-мастильних матеріалів у лісгоспі мали претензії державні ревізори? В.о. начальника Держфінінспекції в Закарпатській області Володимир Дикун у відповіді на інформаційний запит повідомив, що не може сказати, які порушення виявлено у лісгоспі, оскільки ці дані направлено «до Департаменту контррозвідувального захисту економіки держави Служби безпеки України». Відтак, зазначає пан Дикун, «дана інформація не може бути оприлюднена та надана тому, що її розголошення може завдати шкоди розслідуванню чи запобіганню злочину».

Отже, робимо висновок, якщо ревізори знайшли у Мукачівському лісгоспі дійсно щось таке, що потребує уваги СБУ, то ненадання цієї інформації до кінця розслідування виглядає цілком логічним. Якщо ж у закарпатських ревізорів «секретним» є те, що вже давно опубліковано на їх головному сайті, то це свідчить, м’яко кажучи, про некомпетентність відповідальних осіб.

До слова, законність покупки Мукачівським лісгоспом дорогого позашляховика перевіряла і Закарпатська обласна прокуратура. Як повідомили у прес-службі відомства, для більш детального вивчення ситуації прокуратура доручила перевірити процедуру покупки ревізорам Держфінінспекції у Закарпатській області.

І все ж, навіть якщо купівля дорогих авто для прибуткових державних підприємств не є порушенням законів, все таки хочеться побажати їх керівникам бути скромнішими – адже навіть якщо у них і є вільні гроші, то їх варто б спрямувати на більш корисливіші цілі. Наприклад, закупку обладнання. Або ж виплату додаткових премій робітникам.

Чиновникам із вищих владних кабінетів, котрі погоджують дії керівників держпідприємств, над вищезгаданими тезами варто задуматись.

Ярослав Гулан

Помітили помилку? Будь ласка, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl+Enter

Коментувати не дозволено.