Літо вже у розпалі. Зазвичай у порядних газдів на стеблах томатів уже наливаються гарні великі плоди, а на початку липня вони вже дозрівають. Величеньких розмірів мали б бути болгарський перець, баклажани, кольрабі. Однак тільки не цьогоріч. Травневі зливи та грози, що продовжилися і в цьому місяці, зробили свою чорну справу: майбутній урожай овочів загинув. Люди кинулися пересаджувати все наново. Та зробити це зможуть далеко не всі, бо розсада нині на базарах б’є всі мислимі й немислимі рекорди.
— Моя родина уже близько п’яти років не вирощувала вдома овочі та зелень, бо всі ми працювали на підприємствах Мукачева, — розповідає жителька Верхнього Коропця. — На «ГІДІ» за доступними цінами можна було купити все — від петрушки і кропу до капусти та картоплі на зиму, тому займатися городництвом нам було невигідно. Нині ж часи змінилися, двоє з шести членів сім’ї втратили роботу. Ще один син працює всього два дні на тиждень. Звісно, що в такій ситуації цьогорічної весни ми із запасом посадили на своїх сотинах усе, що необхідно до столу. Учора вийшла прополоти грядки й ледь не втратила дар мови: усі рослини замулило водою, вони вимокли й засохли. Сьогодні подалася на «зелений» базар в надії купити розсаду капусти та помідорів. Однак ціни — захмарні. Де ж таке видано, щоб одне стебло гривню коштувало?! Це у кращому разі. А за сім стебел просять десятку. Та минулорічної весни можна було на ці гроші придбати розсаду на весь чималий город.
Я також не повірив власним вухам і поцікавився у селян: чому так дорого?
— Бо зараз дуже великий попит на розсаду, — пояснює чоловік років сорока з Нового Давидкова. — Кожен хоче якнайшвидше наново засадити постраждалий від негоди город і поспішає придбати маленькі рослинки, а продавці й користуються цим моментом, бо товару немає в достатній кількості. Ніхто не міг передбачити таку ситуацію, що все доведеться пересаджувати.
— А я вже й не купуватиму її, таку дорогу, — скаржиться пенсіонер із Клячанова. — Синоптики кажуть, що будуть ще сильні дощі. Де гарантія, що дорого куплена розсада виживе й дасть урожай?
— Весняних цін на розсаду вже ніколи не буде, — безапеляційно заявляє баба Гафія із Вільхівки, що на Іршавщині, розкладаючи рослинки купками. — Чи знаєте, що насіння здорож-чало майже удвічі, а про торф, гній, мінеральні добрива уже нічого й не кажу. Та он у гірських селах за машину гною правлять по тисячу і більше гривень. При тотальній дорожнечі названих компонентів, без яких нічого не виросте, не може бути дешевою розсада. Та й морока з цим неабияка. Щодня стоїш у тій теплиці скорченою в три погибелі: прополюєш, поливаєш, працюєш, не покладаючи рук, то щоб іще й зиску з цього не мати!
Так, нелегка це праця, але цьогоріч виявилася вельми прибутковою. За ці кілька днів, поки розсада дорога, продавці вже «відбили» вартість насіння, засобів захисту та добрив і працюють на прибуток.
Задоволена тим, що рослини нині в ціні, і пані Марина із Заріччя Іршавського району. Жалкує, що під розсаду не використала ще одного парника, а то заробила б більше, ніж за ранню капусту за увесь весняний сезон. Хто посіяв більше розсади, той виявився, мовити б, на коні. Йому не потрібні, каже, жодні закордонні заробітки. Іспанія, Португалія, Чехія та Росія у нього нині в парниках.
Але подальші прогнози не втішають. У «капустяній столиці» — Заріччі вважають: якщо дорого коштує розсада, то не може дешево продаватися урожай з неї. Помідорів за 50 копійок, тут запевняють, тепер уже точно не буде.
Віталій Пумпинець
